Значення
- (Техніка) –
Властивість за значенням прикметника “жолобуватий”; наявність жолобів, борозен або подібних до них заглиблень на поверхні чогось.
- (Геологія) –
(у геології) Характер поверхні гірських порід, що має численні невеликі, видовжені заглиблення, схожі на жолоби, утворені в результаті ерозії (наприклад, водою або льодовиком).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. жолобуватість, р. жолобуватості, д. жолобуватості, з. жолобуватість, о. жолобуватістю, м. жолобуватості, к. жолобуватосте