Категорія: Ж

  • жолобкуватий

    1. (Про поверхню) Такий, що має вигляд неглибоких жолобків або борозен; злегка ритвинчастий.

    2. (Про форму) Схожий на жолобок, видовжений із заглибленням посередині.

  • жолобковий

    1. Який має форму жолоба або жолобів, призначений для жолобів.

    2. У ботаніці: такий, що має заглиблення, борозенки вздовж (про частини рослин).

    3. У техніці: такий, що має профіль у вигляді жолоба (наприклад, про сталевий прокат).

  • жолобиця

    1. Рідкісна назва рослини з родини айстрових, відомої як кульбаба лікарська (Taraxacum officinale).

    2. Застаріла назва для жолобка, неглибокої поздовжньої заглибини або виїмки.

  • жолобитися

    1. Утворювати жолоби, заглиблення; ставати жолубастим, нерівним.

    2. Розмовне. Лягати, вкладатися у заглиблення, улоговину (про рідину).

  • жолобити

    1. Робити жолоб, жолоби; вирізувати, видовбувати щось у формі жолоба.

    2. Робити борозни, заглиблення на поверхні чогось; борознити.

    3. Перен. залишати глибокий слід, рану (про переживання, почуття).

  • жолобинка

    1. Зменшувальна форма до слова “жолоб”: невеликий жолоб, вузька довга заглибина на поверхні чого-небудь.

    2. Рідка назва невеликого населеного пункту, зокрема села в Україні.

  • жолобина

    1. Власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській області.

    2. (заст.) Те саме, що жолоб — довгаста заглибина, борозна, виїмка на поверхні чого-небудь.

  • жолобильник

    Жолобильник — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Городенківському районі (сучасна адміністративно-територіальна належність може потребувати уточнення).

  • жолобець

    1. Зменшувальна форма до слова “жолоб”: невеликий жолоб, вузька довга заглибина або виїмка на поверхні чого-небудь.

    2. Власна назва географічних об’єктів (річок, струмків, урочищ тощо), що походить від їх форми або розташування у заглибині, ярі.

  • жолоб

    1. Довгаста заглибина, витягнуте заглиблення на поверхні чого-небудь, що нагадує за формою корито або канал.

    2. Елемент конструкції (зазвичай металевий, бетонний або пластиковий) у вигляді відкритого зверху довгого ящика або труби, призначений для відведення води з дахів будівель, а також для стоку рідин у різних технічних пристроях.

    3. Видовжена западина, утворена природним чином (наприклад, русло струмка, яр) або вирита в ґрунті для відводу води, прокладання комунікацій.

    4. У техніці — деталь, пристрій або частина машини, що має форму довгастої заглибини для направлення руху, стоку чого-небудь або монтажу інших елементів (наприклад, жолоб елеватора, жолоб для прокладання кабелю).