Категорія: Ж

  • жолобуватий

    Який має форму жолоба, подібний до жолоба; з видовженим заглибленням.

  • жолобоподібність

    1. Властивість або стан, що характеризується формою, подібною до жолоба — видовженою заглибиною з піднесеними краями.

    2. У медицині та анатомії: специфічна будова поверхні органу або тканини, що нагадує за формою жолоб (наприклад, жолобоподібність язика).

  • жолобоподібний

    1. Який за формою нагадує жолоб, має видовжену заглиблену форму з піднятими краями.

    2. У медичній термінології — що стосується або описує структуру, схожу на борозну або канал, наприклад, про хрящі або кістки (наприклад, жолобоподібні хрящі трахеї).

  • жолобок

    1. Зменшувальна форма до слова “жолоб”: невеликий жолоб, вузька довга заглибина або виїмка.

    2. Анат. Одна з двох паралельних поздовжніх заглибин на верхній стороні язика.

    3. Бот. Поздовжня заглибина на стеблі деяких рослин (наприклад, злаків).

    4. Тех. Деталь у вигляді невеликого жолоба; канавка, паз.

  • жолобовий

    1. Стосовний до жолоба, призначений для нього або має його форму.

    2. У техніці: такий, що має профіль у вигляді жолоба або поздовжньої виїмки (наприклад, про жолобову сталь, жолобовий гвинт).

    3. У будівництві: стосовний водостічного жолоба, що відводить воду з даху.

  • жолобовидний

    Який має форму жолоба, подібний до жолоба.

  • жолобниця

    1. Рідкісна назва рослини з родини жовтецевих, що має видовжені, жолобоподібні листки (ботанічний термін).

    2. Застаріла назва жолобчастої квіткової або листкової пазухи у деяких рослин.

  • жолобний

    1. Стосовний до жолоба, призначений для жолоба або пов’язаний з ним.

    2. Технічний термін, що позначає конструктивний елемент, деталь або вузол, що має форму жолоба або призначений для формування, спрямування чи відведення потоків рідини, сипких матеріалів тощо (наприклад, жолобний транспортер, жолобний лоток).

  • жолоблення

    1. Технологічна операція обробки деревини, металу або інших матеріалів, що полягає у вибірці (вирізуванні) поздовжньої канавки, паза або жолоба.

    2. Процес утворення природних жолобів, рівчаків у ґрунті або гірських породах внаслідок дії води, льодовика тощо.

  • жолобкуватість

    Властивість або стан поверхні, що має численні неглибокі поздовжні заглиблення, схожі на жолобки; ребристу, борозенчасту структуру.