жолоблення

1. Технологічна операція обробки деревини, металу або інших матеріалів, що полягає у вибірці (вирізуванні) поздовжньої канавки, паза або жолоба.

2. Процес утворення природних жолобів, рівчаків у ґрунті або гірських породах внаслідок дії води, льодовика тощо.

Приклади:

Приклад 1:
З’єднання стінки й сорочки здійснюється за вершинами конічних виштампувань точковим зварюванням у певній послідовності для уникнення жолоблення після зварювання. Ус і поздовжні й поперечні стики між елементами сорочки герметизують приварюванням накладних смуг і кілець.
— Тютюнник Григорій, “Вир”