Словник Української
1. Розмовне, часто вульгарне позначення сідниць або задньої частини тіла людини.
2. Переносно: скрутне, безвихідне або дуже неприємне становище, провал (наприклад, “потрапити в жопу”).
3. Грубе, образливе найменування людини, що викликає сильне роздратування, злість або презирство.
1. Народна назва декоративної рослини з родини амарилісових, що має жовті квіти з приємним запахом; те саме, що нарцис жовтий (Narcissus jonquilla).
2. Рідкісна вживана назва самого квітка цієї рослини.
1. (розм.) Неодноразово підкидати й ловити один або кілька предметів, виконуючи цирковий трюк; жонглювати.
2. (перен., розм.) Маніпулювати фактами, цифрами, словами тощо, штучно їх змінюючи або підбираючи для створення певного враження; спритнопідміняти поняття.
1. Майстерно підкидати й ловити кілька предметів однією або обома руками, виконуючи цирковий або розважальний номер.
2. Переносно: вправно, часто недобросовісно, маніпулювати фактами, цифрами, словами або поняттями для досягнення певної мети.
3. Переносно: одночасно займатися кількома справами або обов’язками, швидко перемикаючи увагу між ними.
1. Майстерне підкидання та ловіння кількох предметів (наприклад, м’ячів, булав, кілець) однією чи двома руками у вигляді циклічної вправи, що є цирковим або естрадним мистецтвом.
2. Переносно: вправне, часто нещире або маніпулятивне поводження з фактами, цифрами, словами, поняттями з метою створення певного враження або досягнення своєї мети.
1. Стосунковий прикметник до іменників “жонглер” та “жонглювання”: властивий жонглеру, призначений для жонглювання.
2. Такий, що виконується за допомогою жонглювання або нагадує його за технікою, характером рухів.
1. Майстерність виконання циркового номера, що полягає у вправному підкиданні та ловінні кількох предметів (наприклад, м’ячів, булав, кілець) одночасно.
2. Переносно: спритне, але часто поверхневе та недобросовісне поводження з фактами, поняттями або словами з метою створення вигаданого враження або приховування істини.
1. Жінка або дівчина, яка професійно займається жонглюванням — вправним киданням і ловінням кількох предметів одночасно як циркове або естрадне мистецтво.
2. (переносне) Про жінку, яка вправно та одночасно керує кількома справами, обов’язками або соціальними ролями.
1. Цирковий артист, який вправно підкидає і ловить кілька предметів одночасно, демонструючи спритність рук.
2. (переносне значення) Людина, яка вправно та одночасно керує кількома справами, обов’язками або соціальними ролями.
3. (історичне) У середньовічній Західній Європі — мандрівний музикант, співак і поет, часто виконував також фокусницькі номери.
Про чоловіка, який перебуває в офіційному шлюбі, одружений.