Категорія: Ж

  • жорстковолосий

    1. (про рослини) Має жорстке, грубе волосся або щетинки на поверхні.

    2. (про тварин) Покритий жорсткою, грубою шерстю.

  • жорсткововний

    1. Створений з жорсткого вовни, що має високу щільність та грубу структуру, зазвичай про тканини, килими, одяг.

    2. (перен.) Про людину: суворий, непоступливий, різкий у висловлюваннях або поведінці.

  • жорстко-пластичний

    1. (про матеріали, конструкції) Такий, що поєднує властивості жорсткості та пластичності; здатний деформуватися під навантаженням без руйнування, але з обмеженою пружністю.

    2. (у геології, про літосферу або її частини) Такий, що має характеристики жорсткої та пластичної середовищ; модель, що описує поведінку земної кори та верхньої мантії, здатних на значні пластичні деформації після подолання певного граничного напруження.

  • жорстко

    1. У спосіб, властивий чомусь твердому, негнучкому, що важко зігнути або зламати; твердо, непоступливо.

    2. Різко, суворо, без поблажок; жорстоко.

    3. Чітко, різко виражено, з чітко окресленими межами (про контури, лінії тощо).

    4. Рішуче, категорично, без можливості змін (про рішення, правила, вимоги).

  • жорсткий

    1. Твердий, негнучкий, що погано піддається згинанню або стисканню (про матеріали, предмети).

    2. Суворий, різкий, безпощадний, що не допускає жодних поблажок (про характер, поведінку, заходи).

    3. Різкий, неприємний на дотик або вигляд; грубий (про тканину, волосся тощо).

    4. Різкий, рішучий, без компромісів (про тон, манеру розмови, критику).

    5. Який має високу міцність і зносостійкість (у техніці, матеріалознавстві).

    6. Про воду: що містить значну кількість солей кальцію та магнію, які перешкоджають утворенню піни.

  • жорствиння

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • жорства

    Жорства — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає територією Волинської області.

  • жорновик

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

    2. Рідкісне прізвище українського походження, пов’язане з назвою села або з діяльністю пов’язаною з жорнами.

  • жорновий

    1. Прикметник до слова “жорно”. Який стосується жорна, призначений для жорна або має його властивості.

    2. Такий, що за формою або принципом дії нагадує жорно; призначений для подрібнення, перетирання чогось.

    3. У складі власних назв, технічних термінів: що вказує на відношення до жорна або жорнового каменя (напр., жорновий постав, жорновий круг).

  • жорно

    1. Пара кам’яних кругів для помелу зерна на борошно, які обертаються один навколо одного в ручному млині.

    2. Окремий круглий камінь, що є частиною такої пари (верхній або нижній жорен).

    3. Переносно: важка, виснажлива праця, невід’ємна частина життя; тягар.