жорстко

1. У спосіб, властивий чомусь твердому, негнучкому, що важко зігнути або зламати; твердо, непоступливо.

2. Різко, суворо, без поблажок; жорстоко.

3. Чітко, різко виражено, з чітко окресленими межами (про контури, лінії тощо).

4. Рішуче, категорично, без можливості змін (про рішення, правила, вимоги).

Приклади:

Приклад 1:
Воно, те розуміння, й лишилося в мені, і природно трансформувалося у процесі дозрівання та прозрівання, коли жорстко відкрилася правда історії, реальні парадокси і гримаси втілення «книжних» ідеалів, і набуло якісно інших характеристик. Однак ті моральні константи десь на споді, у підґрунті — лишилися.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Звичайно, якісь короткострокові прогнози потрібні, але більшість операцій ЛШР (зокрема, з безперервного поповнення запасів, з повторних замовлень) є жорстко прив’язаними до даних поточного (а не майбутнього) попиту. Clarks Limited мала деякі з цих даних, але не використала їх.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Посмiялись тодi, та й вже, — з несвiдомим острахом, мов на те, щоб загодити, вона обережно погладила звiрюку, — котище розплющив на неї жорстко заскленi золотi очиська з чорними прорiзами зiниць, як у навспак поставлених свiчок, охнула подумки: свят‑свят‑свят! — попалась, золотце, от коли попалась — акурат за пiвроку до того, як — оглушило, завертiло вихором, пiдхопило‑понесло, не давши оханутись: спасительницею себе уявила, жоною‑мироносицею, так?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”