drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Ж

  • жорсткувато

    1. Прислівник до прикметника “жорсткуватий”; з деякою жорсткістю, недостатньо м’яко.

    2. Переносно: суворо, без поблажок, з надмірною вимогливістю.

  • жорсткуватий

    Який має деяку жорсткість, не зовсім м’який; трохи твердий, грубуватий.

  • жорсткошерстий

    1. Який має жорстку, грубу шерсть (про тварин, переважно собак).

    2. Який стосується порід собак з жорсткою шерстю або належить до таких порід.

  • жорсткосердно

    1. (про дію або поведінку) З жорстокістю, безжалісністю, не виявляючи співчуття чи милосердя.

    2. (про внутрішній стан) Будучи жорстокосердим, маючи жорстоке, невблаганне серце.

  • жорстконогість

    Жорстконогість — властивість за значенням прикметника “жорстконогий”: стан, коли ноги (у людини або тварини) є жорсткими, негнучкими, часто через напруження, холод або фізіологічні особливості.

    Жорстконогість — у ботаніці: ознака рослин, зокрема злаків, що мають тверді, жорсткі стебла біля основи.

  • жорстконогий

    1. (зоологія) Який має жорсткі, міцні ноги (переважно про птахів).

    2. (орнітологія) Належний до ряду жорстконогих (Charadriiformes), що об’єднує прибережних птахів (наприклад, сивку, чайку, мартина) з характерними міцними ногами.

  • жорстконаправленість

    1. Властивість антени, мікрофона чи іншого випромінювального або приймального пристрою мати вузьку діаграму спрямованості, тобто зосереджувати енергію випромінювання або чутливість прийому в певному, чітко обмеженому напрямку.

    2. У переносному значенні — вузька, негнучка зосередженість на одній конкретній ідеї, способі мислення або лінії поведінки, що не допускає варіацій чи альтернатив.

  • жорстконаправлений

    1. (про антену, мікрофон тощо) Такий, що має вузьку спрямованість, чітко визначену діаграму спрямованості, що забезпечує прийом або передачу сигналу переважно в одному конкретному напрямку.

    2. (перен., про дію, процес, політику) Суворо орієнтований на досягнення певної, чітко заданої мети; такий, що здійснюється заздалегідь встановленим, невідхильним планом або курсом.

  • жорсткозакріплений

    1. Техн. Такий, що має нерухливе, стале кріплення; закріплений жорстко, без можливості переміщення чи регулювання.

    2. Перен. Такий, що не підлягає змінам; чітко встановлений, незмінний (про правила, норми, тарифи тощо).

  • жорсткоз’єднаний

    1. (техн.) Про з’єднання деталей або вузлів, що виключає їх відносне переміщення; закріплений нерухомо.

    2. (перен.) Про тісний, нерозривний зв’язок між явищами, поняттями або системами.