Значення
- (Техніка) –
Техн. Такий, що має нерухливе, стале кріплення; закріплений жорстко, без можливості переміщення чи регулювання.
- (Юриспруденція) –
Перен. Такий, що не підлягає змінам; чітко встановлений, незмінний (про правила, норми, тарифи тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. жорсткозакріплений, р. жорсткозакріпленого, д. жорсткозакріпленому, з. жорсткозакріпленого, о. жорсткозакріпленим, м. жорсткозакріпленім, к. жорсткозакріплений