1. Техн. Такий, що має нерухливе, стале кріплення; закріплений жорстко, без можливості переміщення чи регулювання.
2. Перен. Такий, що не підлягає змінам; чітко встановлений, незмінний (про правила, норми, тарифи тощо).
жорсткозакріплений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |