1. (техн.) Про з’єднання деталей або вузлів, що виключає їх відносне переміщення; закріплений нерухомо.
2. (перен.) Про тісний, нерозривний зв’язок між явищами, поняттями або системами.
жорсткоз’єднаний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |