Древослів

Словник Української Мови

жолобчастість

[ʒolobt͡ʃɑstistʲ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість за значенням прикметника “жолобчастий”; наявність жолобів, борозен, заглиблень, що нагадують жолоби.

  2. (Ботаніка) –

    (У ботаніці) Морфологічна ознака пелюсток або чашолистків, які мають заглиблення вздовж центральної осі, що надає їм форму жолоба.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жолобчастість, р. жолобчастості, д. жолобчастості, з. жолобчастість, о. жолобчастістю, м. жолобчастості, к. жолобчастосте

Більше записів