1. Властивість за значенням прикметника “жолобчастий”; наявність жолобів, борозен, заглиблень, що нагадують жолоби.
2. (У ботаніці) Морфологічна ознака пелюсток або чашолистків, які мають заглиблення вздовж центральної осі, що надає їм форму жолоба.
жолобчастість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |