Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Ф

  • фуркатися

    1. Робити швидкі, метушливі рухи; метушитися, кидатися туди й сюди.

    2. Хвилюватися, переживати, нервувати через щось.

    3. Розмовне. Швидко й метушливо працювати, займатися чимось.

  • фуркація

    1. (в історії) Поділ, розділення, розгалуження; зокрема, розподіл державних доходів між скарбницею папи римського та скарбницею місцевого духовенства в західноєвропейських країнах у XIV–XV століттях.

    2. (у лісівництві) Роздвоєння стовбура дерева на дві або більше майже рівновеликі гілки, що утворюють окремі вершини; розвилка.

  • фуркіт

    Фуркіт — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.

  • фуркнути

    1. Різко, з силою випустити струмінь повітря, диму або пари крізь вузький отвір, з характерним звуком.

    2. Перен. різко, нетерпляче, часто з образаю або невдоволенням вимовити щось, відповісти.

    3. Розм. Швидко, раптово піти або поїхати, віддалитися.

  • фуркнутися

    1. Різко, швидко рушити з місця, почати рух (про транспортний засіб, механізм або людину, що швидко їде).

    2. Різко, швидко вилетіти, вискочити, випасти звідкись (часто про невеликий предмет).

    3. Перен., розм. Несподівано, швидко піти, поїхати, покинути якесь місце.

  • фуркотання

    1. Власна назва, що позначає специфічний звук, який видає тварина родини котових (роду рисей) — рись — у стані задоволення, спокою або привітання; тихе, низьке, урчане «мррр», що нагадує звук кота, але більш грубе й гучне.

    2. У переносному значенні — рідкісне, незвичне урчання або подібний низький гулкий звук, що виходить від механізмів або пристроїв.

  • фуркотати

    Видобувати приглушений, низький, урчачий звук, схожий на котине муркотіння (про тварин, переважно про котів).

    Перенісне значення: говорити тихо, невиразно, недоладно або воркотливо (про людей).

  • фуркотіння

    1. Швидке, безперервне обертання, обертання з шумом (про колеса, механізми тощо).

    2. Швидкий рух, пересування з характерним гуркотом, шумом (про транспорт, людей, тварин).

    3. Переносно: швидке, метушливе виконання якоїсь роботи, інтенсивна діяльність.

  • фур’є-перетворення

    1. Математичне перетворення, що розкладає складну функцію часу (сигнал) на суму (або інтеграл) простих гармонійних коливань (синусів і косинусів) різних частот, дозволяючи перейти від часового представлення до частотного.

    2. Інтегральне перетворення, що для заданої функції дійсної змінної визначає її частотний спектр і широко застосовується в обробці сигналів, фізиці, теорії диференціальних рівнянь та інших галузях науки й техніки.

  • фур’єризм

    1. Соціалістична вчення французького мислителя Шарля Фур’є, що пропонувало реорганізацію суспільства на засадах справедливості, гармонії та співпраці через створення самодостатніх громад-«фаланстерів».

    2. Суспільно-політичний напрям, що виник на основі ідей Шарля Фур’є та передбачав мирну побудову нового ладу шляхом створення зразкових комуністичних об’єднань, усунення антагонізму між містом і селом, працею та капіталом.