фуркотати

[furkotɑtɪ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Видобувати приглушений, низький, урчачий звук, схожий на котине муркотіння (про тварин, переважно про котів).

  2. Перенісне значення: говорити тихо, невиразно, недоладно або воркотливо (про людей).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фуркотати, р. фуркотатів, д. фуркотатам, з. фуркотатів, о. фуркотатами, м. фуркотатах, к. фуркотати

Більше записів