фуркотіння

[furkotinnjɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Швидке, безперервне обертання, обертання з шумом (про колеса, механізми тощо).

  2. Швидкий рух, пересування з характерним гуркотом, шумом (про транспорт, людей, тварин).

  3. Переносно: швидке, метушливе виконання якоїсь роботи, інтенсивна діяльність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фуркотіння, р. фуркотіння, д. фуркотінню, з. фуркотіння, о. фуркотінням, м. фуркотінні, к. фуркотіння

Більше записів