Категорія: Б

  • бадиллячко

    1. Зменшувально-пестливе від “бадилля”: невелика кількість сухих стебел, гілочок або листя рослин, часто збережених для певних господарських чи декоративних цілей.

    2. У власній назві “Бадиллячко”: фольклорний персонаж, невеликий дух або істота, пов’язана з лісовою рослинністю, сухим листям та гіллям; може використовуватися як літературний образ або в казках.

  • бадилля

    1. Сухий стебель і листя трав’янистих рослин, що залишаються після збирання врожаю або після відмирання надземної частини.

    2. Зневажливо про тонкі, слабкі ноги людини.

  • бадилиння

    Бадилиння — збірна назва для сухих, дерев’янистих стебел однорічних трав’янистих рослин (наприклад, кукурудзи, соняшнику, кропиви), що залишаються на полі після збирання врожаю або після відмирання надземної частини.

    Бадилиння — сухі стебла, солома, бур’ян та інші рослинні рештки, що використовуються як підстилка для худоби, паливо або для технічних цілей.

  • бадилинка

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “бадилля” — невелика кількість сухих стебел, гілочок або тонких паличок, що залишилися після зрізування рослин.

    2. Рідко вживана назва для окремого сухого стебла, тонкої гілочки або соломинки, що входить до складу бадилля.

  • бадилина

    1. Окремі стебла, пагони або гілки рослини, особливо ті, що вже висохли або відмерли.

    2. Зібрана купа таких сухих стебел, хмизу; переважно про злакові, бобові та інші трав’янисті рослини.

    3. Переносно: про високу, суху та кволу людину.

  • баджу

    Баджу — власна назва річки в Індії, лівої притоки Гангу, що протікає територією штату Уттар-Прадеш.

    Баджу — власна назва селища в Індії, розташованого в окрузі Біканер штату Раджастхан.

  • баденя

    1. Рідковживана назва невеликої дерев’яної купелі або діжки для купання, лазні.

    2. (діал.) Місце для купання у річці, озері; зазвичай неглибоке, з повільною течією та рівним дном.

    3. (перен., розм.) Про велику кількість рідини, в якій хтось перебуває або щось занурено (наприклад, “сидіти в бадені поту”).

  • баделеїт

    1. Мінерал класу оксидів, діоксид цирконію (ZrO₂), що кристалізується в моноклінній сингонії; зустрічається у вигляді дрібних кристалів, зазвичай буро-коричневого кольору, рідкісний. Названий на честь австралійського дослідника Джозефа Баделея.

    2. Рідкісний мінерал, важлива промислова руда для отримання цирконію та гафнію.

  • бадейка

    1. Невелика дерев’яна посудина з однією або двома ручками для перенесення рідини, зроблена з дощечок, стягнутих обручами; відерце.

    2. Міра рідини, що відповідає об’єму такої посудини (зазвичай близько 2-3 відер).

    3. Розм. Про невеликий, але глибокий природний водоймий (ставок, озеро) або яму, заповнену водою.

  • баддя

    1. Рід рослин родини айстрових (Asteraceae), що включає однорічні та багаторічні трави, часто з колючими листками та суцвіттями-кошиками; типовий представник — будяк.

    2. (у розмовному вживанні) Загальна назва для колючих бур’яністих рослин, зокрема родів будяк, чортополох, татарник та інших.

    3. (переносне значення) Про щось колюче, неприємне або про людину з колючим, непривітним характером.