1. Окремі стебла, пагони або гілки рослини, особливо ті, що вже висохли або відмерли.
2. Зібрана купа таких сухих стебел, хмизу; переважно про злакові, бобові та інші трав’янисті рослини.
3. Переносно: про високу, суху та кволу людину.
бадилина
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Все заграло, замерехтіло, спалахнуло срібними язиками, запереливалось: злякались і наче пригнулись кущі, стрепенулася і засвітилась кожна в степу бадилина, кожен камінь, корч і ярок. Стало видно далеко так, що навіть сонні чорні орли на плечах кам’яної баби по той бік Дністра побачились панові до дзьобів… Білим морозяним полум’ям зайнялася й карета.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: іменник (однина) |