бадилля

[bɑdɪlljɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Сухий стебель і листя трав’янистих рослин, що залишаються після збирання врожаю або після відмирання надземної частини.

  2. (Лінгвістика) –

    Зневажливо про тонкі, слабкі ноги людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бадилля, р. бадилля, д. бадиллю, з. бадилля, о. бадиллям, м. бадиллі, к. бадилля

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів