бадилля

1. Сухий стебель і листя трав’янистих рослин, що залишаються після збирання врожаю або після відмирання надземної частини.

2. Зневажливо про тонкі, слабкі ноги людини.

Приклади:

Приклад 1:
Придорожнє зілля і бадилля гойдалося, вихолітувалося на всі боки за возом і скидало росу на ті сліди. Але часом серед найбільшого розгону, на самій середині гори Іван починав налягати на ногу і спирав коня.
— Зеров Микола, “Камена”