бадиллячко

[bɑdɪlljɑt͡ʃko] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Зменшувально-пестливе від “бадилля”: невелика кількість сухих стебел, гілочок або листя рослин, часто збережених для певних господарських чи декоративних цілей.

  2. (Література) –

    У власній назві “Бадиллячко”: фольклорний персонаж, невеликий дух або істота, пов’язана з лісовою рослинністю, сухим листям та гіллям; може використовуватися як літературний образ або в казках.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бадиллячко, р. бадиллячка, д. бадиллячку, з. бадиллячко, о. бадиллячком, м. бадиллячку, к. бадиллячко

Більше записів