Категорія: Б

  • баз

    1. Власна назва селища міського типу в Україні, розташованого в Коростенському районі Житомирської області.

    2. (від англ. base — основа) У комп’ютерних технологіях — скорочена розмовна назва бази даних або інформаційної бази.

    3. (від англ. base — основа) У хімії та техніці — розмовне позначення основи, речовини з протилежними до кислоти властивостями.

    4. У військовій справі — скорочене позначення військової бази (місця дислокації, пункту матеріально-технічного забезпечення).

  • бажаність

    1. Властивість за значенням прикметника “бажаний”; стан, коли щось є бажаним, потрібним, приємним або привабливим для когось.

    2. У лінгвістиці (термін) — категорія, що виражає ставлення мовця до змісту висловлювання як до бажаного, можливого або навіть нереального; одна з модальних категорій, що часто реалізується через спосіб дієслова — бажаний спосіб (оптатив).

  • бажант

    1. (історичне) Назва польської срібної монети, карбованої за короля Сигізмунда III Вази (1587–1632 рр.), вартістю в 10 грошів; згодом — загальна назва різних іноземних монет (переважно німецьких та польських), що перебували в обігу на українських землях у XVI–XVII століттях.

    2. (переносне, заст., рідко) Гроші, грошова одиниця, монета взагалі.

  • бажання

    1. Почуття, яке виражає прагнення, намір або потребу чогось отримати, зробити, досягти; внутрішнє тяжіння до об’єкта або дії.

    2. Прохання, вимога, воля, що виражається кимсь; те, що хтось бажає, просить.

    3. У граматиці — спосіб дієслова, що виражає можливість, умовність або бажаність дії (вживається переважно в термінологічному значенні: дієслівний *спосіб*).

  • бажа

    Бажа — власна назва річки в Україні, ліва притока Дністра, що протікає територією Тернопільської та Хмельницької областей.

  • бадія

    1. Велика дерев’яна посудина з дужкою, яку використовують для перенесення рідини (води, молока тощо) або сипучих продуктів; діжка, кадка.

    2. Застаріла назва великої бочки, часто використовуваної для зберігання солонини, сала, капусти тощо.

    3. У переносному значенні — велика кількість чогось, що може вміститися в таку посудину (наприклад, “бадія води”).

  • бадіка

    Бадіка — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • бадійка

    1. Рід рослин родини айстрових (Asteraceae), представлений однорічними або багаторічними травами з суцвіттями-кошиками, поширеними переважно в Північній Америці; декоративна садова квітка, відома також під назвою космея (Cosmos).

    2. Народна назва квітки космеї, що часто використовується в розмовній мові та діалектах.

  • бадя

    1. (діал.) Батько, тато (уживається переважно в західних регіонах України, часто як звертання або для позначення батька в родинному колі).

    2. (діал., зневажл.) Старий чоловік; дід, дідусь (може мати відтінок зневаги або фамильярності).

    3. (власна назва) Скорочена або зменшувально-пестлива форма чоловічих імен, таких як Богдан, у західних говірках.

  • бадьян

    1. Вічнозелене дерево або чагарник родини лімоневих, що росте переважно в Південно-Східній Азії та має ароматні квіти та плоди.

    2. Плід (у вигляді зіркоподібної коробочки) або насіння цієї рослини, що використовуються як прянощі, лікарська засіб та для отримання ефірної олії.

    3. Рідкісне, застаріле значення: аніс (звичайний) — однорічна трав’яниста пряно-ароматична рослина родини окружкових.