бажант

[bɑʒɑnt] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Назва польської срібної монети, карбованої за короля Сигізмунда III Вази (1587–1632 рр.), вартістю в 10 грошів; згодом — загальна назва різних іноземних монет (переважно німецьких та польських), що перебували в обігу на українських землях у XVI–XVII століттях.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносне, заст., рідко) Гроші, грошова одиниця, монета взагалі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бажант, р. бажанта, д. бажантові, з. бажанта, о. бажантом, м. бажанті, к. бажанте

Більше записів