Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “бажаний”; стан, коли щось є бажаним, потрібним, приємним або привабливим для когось.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці (термін) — категорія, що виражає ставлення мовця до змісту висловлювання як до бажаного, можливого або навіть нереального; одна з модальних категорій, що часто реалізується через спосіб дієслова — бажаний спосіб (оптатив).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бажаність, р. бажаності, д. бажаності, з. бажаність, о. бажаністю, м. бажаності, к. бажаносте