Категорія: Б

1. Властивість за значенням прикметника “багряний”: яскраво-червоний, пурпуровий колір; насичено-червоний відтінок.

2. (у переносному значенні) Розквіт, найвищий ступінь явища, стану (наприклад, почуття).

3. (у поетичній мові) Багряне світло ранкової або вечірньої зорі; заграва.

1. Багряний колір, насичено-червоний або пурпуровий відтінок; багрянець.

2. (у поетичній мові) Багряне світло сонця на зорі або при заході; пурпурова іскра, відблиск такого кольору.

3. (переносно) Розквіт, найвищий ступінь чого-небудь (наприклад, почуття).

1. Рід одноклітинних водоростей класу динофітових, що мають червонувато-буре забарвлення завдяки пігменту фікоеритрину; представники цього роду.

2. Застаріла назва родини комах ряду лускокрилих, до якої належать метелики з яскраво забарвленими, часто червоними, крилами; за сучасною класифікацією — родина сонцевиків (Nymphalidae).

1. Рід дерев або кущів родини букових з червонувато-бурою корою та цінною деревиною; також дерево чи кущ цього роду (наукова назва: Nothofagus).

2. Народна назва деяких видів грибів з роду сироїжка, що мають червонуватий або рожевий відтінок шапинки (наприклад, сироїжка їстівна).

3. Рід прісноводних черевоногих молюсків родини прудовикових з яскраво-червоною або оранжевою раковиною (наукова назва: Cepaea).

1. Дорога тканина багряного (пурпурового) кольору, а також урочистий одяг, халат або плащ з такої тканини, символ влади та величі (у давнину — царський, пурпуровий плащ).

2. Переносно: ознака, символ царської, верховної влади; царська гідність.

3. У церковній лексиці: пурпурова, багряна риза (облачення) священнослужителя, яку вдягають у певні святкові дні.

4. Застаріла назва рослини з яскраво-червоними квітами або плодами (наприклад, деякі види шипшини, калини).

Властивість або якість того, що має багряний (насичено-червоний, пурпуровий) колір; насиченість багряним кольором.

1. Багрянець — те саме, що багряниця: довга парадна верхня одіж червоного кольору, мантія, яку носили монархи, вищі сановники або священнослужителі під час урочистих церемоній.

2. Багрянець — рідкісна назва для рослини з родини бурачникових, відомої як оксамитник або анхуза (Anchusa), деякі види якої мають яскраво-червоні або пурпурові квіти.

3. Багрянець — застаріла або поетична назва для яскраво-червоного, пурпурового кольору, самого відтінку багряниці.

1. (діал.) Велика, груба, незграбна людина; теж про велику, незграбну річ.

2. (діал., зневажл.) Про людину, яка поводиться незграбно, невміло; нездара.

3. (діал.) Велика, груба, часто брудна рука.

1. Властивість предмета або явища мати багровий колір; насичено-червоний, темно-червоний відтінок, схожий на колір згустків крові.

2. Багровий колір обличчя або шкіри, що виникає внаслідок сильного припливу крові, запалення або емоційного збудження (наприклад, від гніву).

3. Переносно: ознака, прояв чогось жорстокого, кривавого або грізного.

1. Місце, де росте багро (вид рослини родини айстрових, поширений на вологих луках).

2. Заболочена ділянка, низина, де застійна вода має червонуватий або бурий відтінок через окис заліза або гниіння рослинних решток.

3. (переносно) Місце кривавої битви, масового загибелі людей; криваве пекло.