Категорія: Б

1. (діал.) Темно-червоний, багряний колір; багрянець, пурпур.

2. (перен., діал.) Щось забарвлене в такий колір, наприклад, кров або слід від неї.

3. (перен., діал., рідко) Вогонь, полум’я.

1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає територією Чернігівської області.

2. Заст. або діал. Багно, болотиста місцевість; трясовина.

3. Заст. або діал. Заболочений, вкритий очеретом або чагарником берег річки, озера; заросла водойма.

1. Рослина родини айстрових (Asteraceae) з червоними або пурпуровими квітками, яка використовується для отримання барвника; барвиця, барвінок (у значенні фарбувальна рослина), сапет (Carthamus tinctorius).

2. Заст. Майстер, який займався фарбуванням (багренням) тканин, шкіри, дерева тощо у червоний колір за допомогою природних барвників.

3. Заст. Пристрій або посудина, в якій проводилося фарбування (багрення).

1. Властивість за значенням прикметника “багровий”: насичений темно-червоний, майже фіолетовий колір; глибокий червоний відтінок, схожий на колір стиглої вишні або застиглої крові.

2. Поетичне втілення, символізація крові, вбивства, жорстокості або трагічних подій.

3. Переносно: ознака чогось гнівного, запального, пристрасного або грізного.

1. Дія за значенням дієслова “багрити” — фарбування, пофарбовування чогось у багряний (темно-червоний) колір.

2. (у спеціальному контексті) Процес обробки риби (зокрема осетрових) з метою отримання чорної ікри, що включає забивання та подальше вилучення ікряних мішків.

1. Мінерал класу силікатів, рідкісний берилієвий скарновий мінерал, названий на честь російського генерала Петра Багратіона. Хімічна формула: Ca₄Be₄AlSi₉O₂₅(OH)₃. Утворює призматичні кристали жовтуватого, зеленуватого або безбарвного кольору.

2. (іст.) Умовна назва солдата або офіцера російської армії, який брав участь у Вітчизняній війні 1812 року під командуванням генерала Петра Багратіона.

1. (географія) Річка в Україні, ліва притока Десни, що протікає територією Чернігівської області.

2. (географія) Річка в Україні, права притока Сіверського Дінця, що протікає територією Харківської області.

3. (історична топоніміка) Назва колишнього села в Україні, нині увійшло до складу села Слобідка (Шаргородський район Вінницької області).

Багорник — рідкісне прізвище українського походження, утворене від слова “багор” (довга палиця з металевим гачком на кінці).

Багорник — застаріла назва для робітника або майстра, який виготовляє багри або працює з ними (наприклад, на лісосплаві, пожежі).

Багорник — народна назва рослини з довгим стеблом та гачкуватими насінинами, що чіпляються за одяг (наприклад, реп’ях, череда), або ж рослини з високим прямовисним стеблом.

1. Багорик — власна назва річки в Україні, права притока річки Снов, що протікає у Чернігівській області.

2. Багорик — власна назва села в Україні, розташованого в Чернігівській області, Корюківському районі.

1. Розмовна назва залізничної колії, рейки, а також вузькоколійної залізниці, що використовується для вивезення лісу з лісосіки.

2. Розмовна назва спеціального транспортного засобу (вагонетки, візка), що рухається по такий колії для перевезення вантажів, зокрема деревини.