звукопередача

1. Технічний процес або сукупність технічних засобів для перетворення, посилення, запису або відтворення звуку.

2. В лінгвістиці та філології — спосіб відтворення звуків однієї мови засобами іншої, зокрема передача іноземних власних назв (імен, географічних назв тощо) шляхом наближеного відтворення їхнього звучання літерами іншого алфавіту.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |