Значення
- (Лінгвістика) –
Розділ мовознавства, що вивчає звукову будову мови, її фонетичну систему; фонетика.
- (Література) –
Художній прийом у літературі, що полягає у відтворенні звуків навколишнього світу за допомогою певного підбору звуків мови (алітерація, асонанс тощо); імітація звуків природи засобами мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукопис, р. звукопису, д. звукописові, з. звукопис, о. звукописом, м. звукописі, к. звукописе