1. Розділ мовознавства, що вивчає звукову будову мови, її фонетичну систему; фонетика.
2. Художній прийом у літературі, що полягає у відтворенні звуків навколишнього світу за допомогою певного підбору звуків мови (алітерація, асонанс тощо); імітація звуків природи засобами мови.