1. (У мистецтві, особливо в кіно та театрі) Пов’язаний зі звукопластикою; такий, що органічно поєднує, синтезує звуковий ряд та пластику (рух, міміку, образ) у єдине ціле для створення художнього ефекту.
2. (У літературі та поезії) Такий, що створює образ або відчуття за допомогою звукового втілення форми, руху чи об’єма; звукообразний.