звукопластичний
[zʋukoplɑstɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Мистецтво) –
(У мистецтві, особливо в кіно та театрі) Пов’язаний зі звукопластикою; такий, що органічно поєднує, синтезує звуковий ряд та пластику (рух, міміку, образ) у єдине ціле для створення художнього ефекту.
- (Література) –
(У літературі та поезії) Такий, що створює образ або відчуття за допомогою звукового втілення форми, руху чи об’єма; звукообразний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукопластичний, р. звукопластичного, д. звукопластичному, з. звукопластичного, о. звукопластичним, м. звукопластичнім