самописник

[sɑmopɪsnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Автоматичний пристрій для безперервного графічного запису (реєстрації) зміни якоїсь величини в часі, наприклад, тиску, температури, електричного струму; реєструвальний прилад.

  2. Застаріла назва письменника, літописця або автора рукописних творів, який сам записував свої тексти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самописник, р. самописника, д. самописникові, з. самописник, о. самописником, м. самописникові, к. самописнику

Більше записів