звукопередавач

1. Технічний пристрій або система, призначені для перетворення звукових коливань у інший вид енергії (наприклад, електричну) з метою їх передавання на відстань, запису чи посилення; перетворювач звуку.

2. У радіотехніці та телекомунікаціях — передавальний пристрій або його частина, що безпосередньо генерує, модулює та випромінює в простір радіохвилі, несучі звуковий сигнал.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |