Значення
- (Техніка) –
Технічний пристрій або система, призначені для перетворення звукових коливань у інший вид енергії (наприклад, електричну) з метою їх передавання на відстань, запису чи посилення; перетворювач звуку.
- (Техніка) –
У радіотехніці та телекомунікаціях — передавальний пристрій або його частина, що безпосередньо генерує, модулює та випромінює в простір радіохвилі, несучі звуковий сигнал.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукопередавач, р. звукопередавача, д. звукопередавачеві, з. звукопередавач, о. звукопередавачем, м. звукопередавачеві, к. звукопередавачу