гілочка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гілка” — невелика гілка, тонкий пагін рослини, дерев’янистий відросток від стовбура або стебла.

2. (перен., розм.) Графічний знак, символ у вигляді схематично зображеної гілки, що використовується для маркування, оформлення тексту або як елемент списку (наприклад, ✓).

3. (перен., розм.) Елемент схеми, мережі або системи, що є відгалуженням від основної лінії чи центру.

Приклади вживання

Приклад 1:
Мого народу гілочка тернова. Гарячий лоб до шибки притулю.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Частина мови: іменник (однина) |