самописки

[sɑmopɪskɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісна назва для саморобних або кустарних писемних приладів, зокрема саморучок, уживана переважно в діалектах або історичному контексті.

  2. У літературознавстві та фольклористиці — твори (записи, щоденники, мемуари), створені автором власноруч, без друкарського відтворення, що мають ознаки автографу та особистого документа.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самописка, р. самописки, д. самописці, з. самописку, о. самопискою, м. самописці, к. самописко

Більше записів