1. Який має збільшені, набряклі розміри; набряклий, спухлий.
2. Який має збільшені, набряклі органи або частини тіла (про людину, тварину).
3. Розм. Набряклий від сліз, заплаканий (про очі).
зболений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Він був геть зболений, але…» Він був геть зболений, але нас протинало й розтинало його скажене кабаре. Його призначили на час, та він ударив — не прогавив — і збурив повені і нас.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”
Частина мови: прикметник () |