Значення
-
Стан, коли припиняється рух, розвиток, активність; зупинка, стагнація.
-
Період у розвитку суспільства, економіки тощо, що характеризується відсутністю прогресу, загальним сповільненням або регресом.
-
У медицині — зупинка або значне утруднення руху (прохідності) фізіологічних рідин у організмі (наприклад, крові, сечі).
-
У техніці — явище, коли рідина або газ втрачають рух і залишаються нерухомими в системі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. застій, р. застою, д. застоєві, з. застій, о. застоєм, м. застоєві, к. застою
Походження слова (Етимологія)
Слово «застій» походить від дієслова «стояти». Воно означає стан, коли щось не рухається, не розвивається або зупиняється. Це слово використовується в різних контекстах, наприклад, для опису застою в економіці або застою води. Етимологічно воно пов’язане з ідеєю нерухомості та зупинки.