Значення
-
Територія, де розташовані житла, господарські споруди та інші об’єкти кочового чи напівкочового народу; поселення, селище (уживається переважно щодо народів Півночі, Сибіру, Далекого Сходу).
-
Місце, де певний час стоять, перебувають, розташовуються (наприклад, для відпочинку, ночівлі) транспортні засоби, каравани, мандрівники, війська тощо.
-
Місце, де зосереджено основні споруди та діяльність промислового, дослідного, господарського підприємства в умовах віддалених або малозаселених територій (наприклад, геологічна, полярна, рибальська стоянка).
-
Місце, де в доісторичні часи жили або тимчасово перебували люди, що залишило матеріальні сліди їхньої діяльності (археологічна стоянка).
-
Місце постійного або тимчасового перебування, розташування тварин у певний період їхнього життя або сезону (наприклад, стоянка звіра, птиці).
Правопис та відмінювання
н. стояння, р. стояння, д. стоянню, з. стояння, о. стоянням, м. стоянні, к. стояння