застіжка

[zɑstiʒkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Пристрій для з’єднання, закріплення або закриття частин одягу, взуття, сумок тощо (наприклад, ґудзик, блискавка, пряжка).

  2. Те саме, що застібання — дія за значенням дієслова «застібати» (закріплювати, з’єднувати за допомогою такого пристрою).

  3. У техніці: деталь або механізм для тимчасового жорсткого з’єднання частин механізму, вузлів конструкції.

  4. У переносному значенні: те, що пов’язує, з’єднує когось або щось (наприклад, почуття, інтерес).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. застіжка, р. застіжки, д. застіжці, з. застіжку, о. застіжкою, м. застіжці, к. застіжко

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘застіжка’ походить від дієслова ‘застібати’, яке утворене за допомогою префікса ‘за-‘ від основи ‘стег-‘, спорідненої зі словом ‘стегно’ (у давнину — ‘кістка’, ‘суглоб’). Це ж коріння збереглося в багатьох слов’янських мовах, наприклад, у російській ‘застёжка’ та польській ‘zastrzeg’. Таким чином, ‘застіжка’ буквально означає ‘те, що з’єднує, скріплює частини одягу’.
Споріднені слова:ґудзик, блискавка, гаплик

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів