стоянка

1. Місце, де щось або хтось перебуває, зупиняється або тимчасово розташовується (наприклад, стоянка тварин, стоянка кочівників, стоянка автомобілів).

2. Спеціально обладнана або відведена територія для паркування, зберігання або тимчасового розташування транспортних засобів (автомобілів, велосипедів, катерів тощо).

3. Тимчасова зупинка під час руху, походу, подорожі для відпочинку, ночівлі або виконання певних робіт.

4. В археології — місце давнього поселення або тривалого перебування первісних людей, що виявляється за характерними слідами життєдіяльності (знаряддя праці, уламки посуду, кістки тварин тощо).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |