Значення
-
Місце, де щось або хтось перебуває, зупиняється або тимчасово розташовується (наприклад, стоянка тварин, стоянка кочівників, стоянка автомобілів).
-
Спеціально обладнана або відведена територія для паркування, зберігання або тимчасового розташування транспортних засобів (автомобілів, велосипедів, катерів тощо).
-
Тимчасова зупинка під час руху, походу, подорожі для відпочинку, ночівлі або виконання певних робіт.
-
В археології — місце давнього поселення або тривалого перебування первісних людей, що виявляється за характерними слідами життєдіяльності (знаряддя праці, уламки посуду, кістки тварин тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стоянка, р. стоянки, д. стоянці, з. стоянку, о. стоянкою, м. стоянці, к. стоянко