Лікар-спеціаліст, який має вищу медичну освіту та пройшов підготовку з двох суміжних спеціальностей — психіатрії та наркології, що дає йому право діагностувати та лікувати психічні розлади, розлади поведінки, а також захворювання, пов’язані з залежністю від психоактивних речовин (алкоголю, наркотичних, токсичних, нікотинових тощо).
психіатр-нарколог
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |