психіатр-нарколог

[psɪxiɑtr-nɑrkoloɦ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Лікар-спеціаліст, який має вищу медичну освіту та пройшов підготовку з двох суміжних спеціальностей — психіатрії та наркології, що дає йому право діагностувати та лікувати психічні розлади, розлади поведінки, а також захворювання, пов’язані з залежністю від психоактивних речовин (алкоголю, наркотичних, токсичних, нікотинових тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. психіатр-нарколог, р. психіатра-нарколога, д. психіатрові-наркологові, з. психіатра-нарколога, о. психіатром-наркологом, м. психіатрі-наркологові, к. психіатре-наркологу

Більше записів