Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до прикметника “психічний”; стосовно психіки, розумової діяльності, внутрішнього, душевного стану людини.
2. У стані, що характеризується певними психічними процесами або властивостями (наприклад, психічно здоровий, психічно хворий).
3. З точки зору психіки, з психологічної позиції.
Приклад 1:
«Колоти» ж — це означає розколювати биттям людину психічно, мов поліняку. Наймодерніші тортури такі, що їх мало хто витримує — кожен «розколюється», а як не розколюється, то божеволіє.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Це і психічно неопановані, а то і просто психічно нездорові люди, люди, схильні до різного роду психопатій та істерій. Можна сказати, що вони приходять на показовий сеанс вже загіпнотизовані.
— Котляревський Іван, “Енеїда”