стоянець

[stojɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Звягельському районі Житомирської області.

  2. (заст.) Те саме, що стояк — вертикальна опора, стійка, балка або стовп у конструкції будь-якої споруди чи механізму.

  3. (заст., діал.) Місце, де щось постійно перебуває або знаходиться; стоянка, стійбище.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стоянець, р. стоянця, д. стоянцеві, з. стоянець, о. стоянцем, м. стоянцеві, к. стоянцю

Більше записів