стоян

[stojɑn] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва давнього поселення, археологічної пам’ятки доби палеоліту на території сучасної України (Кирилівська стоянка в Києві).

  2. Власна назва села в Україні (наприклад, у Львівській чи Івано-Франківській областях).

  3. Застаріле або діалектне позначення місця, де щось або хтось довго перебуває, зупиняється; стояння, стоянка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стоян, р. стояна, д. стоянові, з. стоян, о. стояном, м. стояні, к. стояне

Більше записів