зупинка

[zupɪnkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Логістика) –

    Місце, де зупиняються громадські транспортні засоби (автобуси, тролейбуси, трамваї тощо) для посадки та висадки пасажирів.

  2. (Загальне) –

    Дія за значенням дієслів “зупинити”, “зупинитися”; припинення руху, перерва в русі або в будь-якій діяльності.

  3. (Техніка) –

    Технічний пристрій або механізм, призначений для фіксації, утримання чогось у нерухомому стані або для припинення роботи машини.

  4. (Спорт) –

    У спорті (футбол, хокей тощо) — припинення гри арбітром у зв’язку з порушенням правил, травмою гравця чи іншою причиною.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зупинка, р. зупинки, д. зупинці, з. зупинку, о. зупинкою, м. зупинці, к. зупинко

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів