Древослів

Словник Української Мови

зупинний

[zupɪnnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Призначений для зупинки, зупинення чогось; такий, що зупиняє.

  2. (Техніка) –

    Стосовний до зупинки, пов’язаний із нею (найчастіше у складі технічних термінів, наприклад: зупинний гальмівний шлях, зупинний механізм).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зупинний, р. зупинного, д. зупинному, з. зупинного, о. зупинним, м. зупиннім

Більше записів