зупинник

1. Рідкісний варіант слова “зупинка” у значенні місця для короткострокового зупину транспортного засобу, зокрема автобуса, тролейбуса чи трамвая, обладнаного відповідним знаком, навісом, іноді лавкою.

2. У техніці — деталь, пристрій або механізм, призначений для обмеження, фіксації руху чи зупинки частини машини, механізму в певному положенні (наприклад, дверний зупинник).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |