зупинник

[zupɪnnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Транспорт) –

    Рідкісний варіант слова “зупинка” у значенні місця для короткострокового зупину транспортного засобу, зокрема автобуса, тролейбуса чи трамвая, обладнаного відповідним знаком, навісом, іноді лавкою.

  2. (Техніка) –

    У техніці — деталь, пристрій або механізм, призначений для обмеження, фіксації руху чи зупинки частини машини, механізму в певному положенні (наприклад, дверний зупинник).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зупинник, р. зупинника, д. зупинникові, з. зупинник, о. зупинником, м. зупинникові, к. зупиннику

Більше записів