Древослів

Словник Української Мови

зупиняльний

[zupɪnjɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Який має властивість зупиняти, спричиняти зупинку (переважно про механізми, пристрої або їхні частини).

  2. (Техніка) –

    У техніці: призначений для зупинки, блокування руху чи роботи механізму (наприклад, зупиняльний гвинт, зупиняльна гайка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зупиняльний, р. зупиняльного, д. зупиняльному, з. зупиняльного, о. зупиняльним, м. зупиняльнім

Більше записів