1. Такий, що задовольняє певні вимоги або потреби; достатній, прийнятний, середньої якості.
2. (У системі оцінок) Оцінка, що свідчить про мінімально достатній рівень знань або виконання; відповідає оцінці «задовільно» (зазвичай три бала з п’яти).
задовільний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Будь ласка, надто не переймайся моїм станом, бо я його оцінюю за цілком задовільний. Скучив за Тобою, як за Софією Київською.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикметник () |