Словник Української Мови
Буква
1. На такому рівні, який відповідає встановленим вимогам, достатньо добре, але не відмінно; так, що заслуговує на задовільну оцінку (найчастіше про навчання).
2. У міру добре, прийнятно, так, що дає певне задоволення або відповідає мінімальним очікуванням.
Приклад 1:
Тому це прислів’я, я думаю, ти досить задовільно можеш сказати латинською мовою так: mihi umbra sufficit, sive titulus, sive imago — меці досить тіні, назви або образу. Греки παροιμιαστί5 кажуть — ώς τύτω6.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Важить от що: він здоровий, йому там добре, годують їх, як на цей час, цілком задовільно (я тут, у Києві, не міг би йому цього зараз забезпечити) — отже, все гаразд. І я зразу заспокоївся.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 3:
Програма має вивести 10 прикладів і виставити оцінку: за 10 правиль- них відповідей – “ відмінно”, за 9 та 8 – “ добре”, за 7 та 6 – “ задовільно”, за 5 і менш – “погано”. Текст програми : #include
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”