1. Такий, що можна прийняти, погодитися з ним; задовільний, відповідний певним вимогам або нормам.
2. Достатньо добрий, задовільний; такий, що влаштовує, підходить.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що можна прийняти, погодитися з ним; задовільний, відповідний певним вимогам або нормам.
2. Достатньо добрий, задовільний; такий, що влаштовує, підходить.
Приклад 1:
За відсутності в договорі умов про якість товару продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, прийнятний для цілей, у яких товар такого роду звичайно застосовується. Якщо під час укладання договору покупець сповістив продавця про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно зазначеної мети.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”