Значення
-
Абстрактний іменник, що означає стан або якість бути трепетним; властивість викликати легке хвилювання, ніжне зворушення або захоплення, часто пов’язане з чимось тендітним, чистим або високим.
-
У літературі та мистецтві — характеристика образу, настрою або враження, що передає відчуття легкої тривоги, емоційного зворушення, благоговіння або захопленої уваги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трепетність, р. трепетності, д. трепетності, з. трепетність, о. трепетністю, м. трепетності, к. трепетносте