юпітер

1. В римській міфології — верховний бог, бог неба, грому та блискавки, голівний з богів, що відповідає грецькому Зевсу.

2. П’ята за віддаленістю від Сонця та найбільша планета Сонячної системи, газовий гігант.

3. Потужна штучна освітлювальна лампа, що використовується в кінематографі та на телебаченні для яскравого світлення знімального майданчика.

Приклади вживання

Юпітер, все допивши з кубка, Погладив свій рукою чуб: “Ох, доцю, ти моя голубка! Я в правді твердий так, як дуб. — Самчук Улас, “Марія”

Пішла єси, Трохи не співаєш Та кесаря-Юпітера Хвалиш-вихваляєш: — От Юпітер, так Юпітер! Не жаль і назвати Юпітером. — Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”

Ви бачите, як по всьому Всесвіту розсіяв Слово грецьке Ч°гл означає бажання.йгозначає Юпітер, або Дій; звідси Ім’я С полій, по- слов’янськи боголюбний. Інакше цей птах називається пеларгос, ііш -римськи сісопіа, по – польськи – bocian, а у нас – гайстер. — Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”

Частина мови: іменник (однина) |