світильник

[sʋitɪlʲnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Пристрій для освітлення, що складається з джерела світла та арматури для його кріплення, захисту та розподілу світлового потоку.

  2. Застаріле або поетичне позначення для того, хто світить або несе світло; той, хто освітлює щось (переносно).

  3. У техніці — частина оптичного приладу (наприклад, проектора), що містить джерело світла та конденсор для рівномірного освітлення об’єкта.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. світильник, р. світильника, д. світильникові, з. світильник, о. світильником, м. світильникові, к. світильнику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів