горлопері

1. Рід викопних птерозаврів (птеродактилів) крейдового періоду, що характеризувався видовженим черепом з гребенем та беззубими щелепами; представник цього роду.

2. У переносному значенні — про людину з дуже гучним, різким голосом або про того, хто багато і галасливо говорить (зазвичай іронічно або несхвально).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |